Презентація досвіду

Опис досвіду

ЗМІСТ

1. Актуальність досвіду

2. Наукові дослідження, на які я опираюсь у своїй роботі

          3. Технологія реалізації

          4. Інноваційні технології

          5.Результати, проблеми та труднощі

                                                           Спілкування – це мистецтво й наука

1. Актуальність досвіду

Уміння і мистецтво спілкуватися набуло в наші дні глобального значення. Адже саме на цій основі базується взаєморозуміння окремих людей і цілих народів. Їхній успіх у різних життєвих ситуаціях, настрій, здоров’я, взаємовідносини залежать від уміння спілкуватися. Спілкуючись, важливо вміти слухати, чути й розуміти те, що говорить співрозмовник. Для  цього потрібно навчитися говорити відповідно до норм  українського мовлення, використовуючи при цьому усі багатства мови – синоніми, порівняння, фразеологізми, крилаті вислови, форми мовленнєвого етикету тощо. Мовлення, як і всі істоти й неістоти, потребує любові, догляду, піклування, удосконалення, тому найважливішим у мовленнєвому спілкуванні є ненастанна праця над оволодінням усіма секретами рідної мови.

Мовна освіта в Україні спрямована на виховання людини, яка вільно володіє літературною мовою в усіх сферах суспільного життя. Знання державної мови, як відомо, є конституційним обов’язком кожного громадянина України, і досконале володіння нею створює умови для повноцінного  розвитку особистості.

 Саме тому в новому підході до методики викладання мови велике значення надається розвитку усного й писемного мовлення. За допомогою мовних засобів людина виражає себе, свій внутрішній світ, світобачення, свій етичний та інтелектуальний розвиток, багатство мовного запасу. Мовленнєвий розвиток є елементом формування духовної культури людини, що ушляхетнює її життя, збагачує сферу спілкування.

Результати соціолінгвістичних досліджень виявляють, що мовна культура українців потребує вдосконалення. Не випадково у школі мовленнєвому розвитку учнів приділяється особлива увага і досягненню цієї мети підпорядковується вся система вивчення української мови. Саме тому я зупинилась на вирішенні методичної проблеми «Розвиток комунікативних умінь і навичок на уроках української мови та літератури». Основне завдання якої – сприяти засвоєнню норм літературної мови, навчити користуватися ними в різних практичних мовленнєвих сферах, а також формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови.

У Програмі з української мови для 5-11 класів зазначено, що предмет «українська мова» сприяє формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності в усіх сферах життя демократичного суспільства. Відповідно до вимог програми Міністерства освіти і науки України з української мови передбачені уроки розвитку зв’язного мовлення, які дають можливість розвивати мовленнєву діяльність – монологічну та діалогічну, усну та писемну.

Отже, актуальність теми зумовлена новим завданням, що поставлені перед сучасною школою, – формування в учнів умінь самостійно будувати усні й письмові висловлювання різних жанрів, які необхідні їм у процесі навчання і майбутньої діяльності.

2. Наукові дослідження, на які я опираюсь у своїй роботі

Ефективність розвитку зв’язного мовлення учнів у мовленнєвій діяльності значно підвищується, якщо забезпечити такі педагогічні умови:

–      взаємозв’язок навчально-мовленнєвої, комунікативної діяльності учнів;

–      формування мовленнєвих умінь і навичок, необхідних для побудови зв’язних висловлювань;

–       єдність сформованості монологічного і діалогічного мовлення у процесі навчання;

–           Використання інтерактивних технологій, спрямованих на розвиток зв’язного мовлення дітей.

У статті «Методика розвитку зв’язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами» С. Караман подає своєрідну модель етапів, які використовую на уроках мовлення.

На усіх уроках української мови проводиться робота з розвитку зв’язного мовлення учнів, однак особливе місце посідає на спеціальних уроках. Ці уроки є одними з найскладніших з огляду на складність і завдання. Тому у своїй практиці опираюсь на методику проведення уроків О. Біляєва,       Г.Шелехової, К. Плиско, Н. Голуб, Л. Дяченко, Н. Остапенко, В. Шелехова.

  На важливості мовленнєвого розвитку для встановлення духовно багатої мовної особистості завжди акцентували методисти та дослідники. Ще на початку ХХ століття виходили праці з питань розвитку мовлення учнів (Праця Н. Л. Солодкого «Засоби розвитку усної мови в старших групах трудової школи», «Методика усного і писемного стилю»                         Б. Заклинського). У методичній науці вже склалася певна система проблем у дослідженні розвитку мовлення (М. Рибникова, Г. Ладиженська, І. Синиця,       О. Біляєв, М. Пентилюк, П. Кордун та ін..) У своїй роботі  використовую посібники М. Стельмаховича та М. Пентилюк

   Із зазначеного можна зробити висновок, що у методиці існує багато пропозицій та думок щодо вдосконалення комунікативних умінь і навичок учнів, які є досить результативними.

3. Технологія реалізації

    «Мова – це живе функціонування народного духу, а не одних мертвих знаків», тому вивчати її треба не просто як знакову систему, а разом зі змістом, що виражається нею.Процес становлення мовної особистості починається з дитинства. Для того, щоб досягти високого рівня культури мовлення потрібно наполегливо працювати впродовж життя.

Одне з найголовніших моїх завдань – зробити процес формування мовної особистості, сповненим великої кількості творчих пошуків. Вивчення української мови в школі передбачає реалізацію трьох основних завдань, які ставлю перед собою:

1) дати школярам знання з мови і вміння використовувати їх у практиці спілкування;

2) розвивати мислення, творчі вміння і здібності;

3) виховувати національно свідому особистість.

Отже, перш за все,  звертаю  увагу учнів на необхідність поліпшувати усне й писемне мовлення.

Тому на уроках зв’язного мовлення регулярно проводжу тренування в писемному висловлюванні. Через виконання завдань творчого характеру показую учням, що усне повідомлення стає більш ґрунтовним, коли воно підготовлене письмом. Щоб показати учням красу й виражальні можливості, добираю найрізноманітніші тексти за тематикою і типом мовлення. Планую уроки так, щоб кожен учень на уроках розвитку зв’язного мовлення говорив, висловлював свою думку. А проводжу ці уроки у нетрадиційних формах з використанням інноваційних технологій.

4. Інноваційні технології

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших ( «Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також ігри, дискусії, дебати.

Перефразовуючи вислів «Як назвеш корабель, так він і попливе» на практиці впевнилась, як почнеш урок так він і «пройде». Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку. Інколи на початку уроку пропоную учням подивитись на годинник і прослідкувати, як швидко йде стрілка, акцентувавши на тому, що час іде швидко, а зробити треба буде багато.

Мотивацію навчання намагаюсь пов’язати з реальністю. На етапі вивчення нового матеріалу пропоную диференційоване завдання. Закріплення знань проводжу за допомогою ігор. Домашнє завдання пропоную теж за вибором. Оцінювання знань ґрунтується на основі написаних робіт.

Ретельно готуюсь до кожного уроку,  добираючи ефективні методи та прийоми. Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому вивчати різні погляди на проблему потрібно із посібників, словників, довідників. Зацікавити школярів українською мовою як предметом навчання можна передусім шляхом уникнення одноманітності та шаблону.

Виховання мовленнєвого етикету є невід’ємним компонентом мовного розвитку учнів. Розв’язуючи це питання слід водночас дбати про формування їхнього світогляду, духовності, високої внутрішньої культури. Отже, системна і цілеспрямована робота з розвитку мовлення має зробити істотний внесок у формування загальної культури учнів.

5. Результати, проблеми та труднощі

Результати оцінювання показали, що більшість учні володіють словником у обсязі вимог програми, знають основні правила щодо застосування різних граматичних структур. Вміють встановити і підтримати контакти в розмові, висловити свою думку, обґрунтувати свою точку зору, вести невимушену бесіду, дискутувати, вести діалог, шукати необхідну інформацію.

 Випускники, що продовжили своє навчання у вищих учбових закладах, показують свої знання з української мови та літератури, вельми вдячні за отримані знання з цього предмету. Мої учні займали І-ІІІ місця на районних олімпіадах та конкурсах, а на ЗНО отримали 11 та 12 балів з української мови та літератури.

Велику роль у формуванні комунікативних умінь і навичок учнів відіграє позакласна робота. Тому щороку проводжу ряд літературних ранків, вечорів, мовних конкурсів, літературно-музичних композицій, круглих столів та вечорниць.

Однак, у своїй роботі стикаюсь з труднощами і проблемами. На жаль, учні мало читають художню літературу, через що у них слабий словниковий запас слів. Деякі учні не вміють висловити свою думку та грамотно викласти її у письмовій формі.

Недоліком у своїй роботі вбачаю перенасичення шкільної програми, брак виділених годин на факультативні та гурткові заняття. У шкільній та сільській бібліотеці немає потрібної хрестоматійної літератури, зовсім немає словників-антонімів, синонімів, фразеологізмів.

Та моє захоплення своїм предметом, щира зацікавленість у долі кожного учня – ось, що більше всього забезпечить успіх викладання. І свій опис досвіду хочу завершити такими словами:

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддать дітям серце й душу,

Я щоранку заходжу в клас:

Я – учитель, я вчити мушу!

Дякую за увагу!

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1.    О. А. Бабкіна, Т. А. Колесник «Уроки розвитку зв’язного мовлення 5-6», М. І. Забєйворота, Т. А. Колесник «Уроки розвитку зв’язного мовлення 7-9».

2.    Є. І. Науменко, О. М. Чхайло «Проектне навчання на уроках української мови та літератури».

3.    К. Ю. Голобородько «Уроки розвитку зв’язного мовлення».

4.    Е. Я. Палихата «Культура діалогічного мовленнєвого спілкування 5-9 класи.

5.    В. Л. Федоренко «Мовні цікавинки. Нестандартні дидактичні матеріали»

6.    О. М. Горошкіна, Л. О. Попова «Сучасний урок української мови: від планування до проведення».

7.    Т. К. Донченко «Лінгвістичний аналіз тексту під час підготовки до переказу у 5-9 класах» та ін.

8.    К. Ю. Голобородько «Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури».

9.    Г. Р. Корицька  «Відкриті уроки з української мови».

10. О. І. Мельничайко, Н. В. Лесняк «Твір за картиною».

11. К. Ю. Голобородько, Н. П. Ткаченко «Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури».

12. О. М. Горошкіна, Л. О. Попова «Сучасний урок української мови: від планування до проведення».

Конспект уроку

Тема. Література рідного краю. Героїчні сторінки нашої історії – Карпатської України (за творчістю Василя Скрипки).

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника Рахівщини  Василя Скрипки; розвивати допитливість, інтерес до читання; виховувати любов до рідного краю.

          Тип уроку: Урок засвоєння нових знань, формування вмінь ы навичок.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, літературна карта Закарпаття.

Епіграф.

Як ми витримали бурі,

В якій землі кісток не маєм?

Заповнили ми скільки тюрем?

Ніхто не злічить, не вгадає.

В.Скрипка «За що»

                               

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

І І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація уроку.

    1.Слово вчителя

Немає на землі незнаменитих куточків. І, перш за все, незнаменитих своїми людьми. На нашій рідній Рахівщині, Закарпатті, навіть у нашому селі, жило, працювало і творило багато письменників – відомих і менш відомих. Вони прославляли наш чудовий край, природу, людей. Не оминули у своїх творах і героїчну боротьбу нашого народу за волю і незалежність рідного краю.

Сьогодні в нас черговий урок літератури рідного краю, на якому ми познайомимось із життєвим і творчим шляхом письменника Рахівщини,членом Закарпатської спілки письменників Василем Скрипкою.

      Я думаю, що майже всі ви побували у сусідньому мальовничому селі Росішка або побуваєте, де народився письменник.

      Урок у нас святковий. Присутні гості, серед яких син поета – Василь Скрипка молодший. В кінці уроку ми попросимо його поділитися деякими спогадами про батька, який пішов із життя  весною 2004р. Можливо у вас, учні, у ході уроку виникнуть питання, які зможете дати нашому гостеві.

  Отже, запишіть, будь ласка, тему нашого уроку. На уроці ми будемо працювати за таким планом:

1.Короткий життєпис поета.

2.Виразне читання, декламування поезій.

3.Аналіз віршів збірки «Тернові вінці».

4.Підсумкове опитування.

ІІІ. Вивчення нової теми

Епіграфом до нашого уроку будуть слова самого поета.

– Як ви розумієте зміст цих слів?

– Чи відповідають  вони з темі нашого уроку?

Підсумок (ми повинні знати історію нашого народу, пам’ятати тих, хто віддав своє життя з наше сьогодення).

1.Серед найвідоміших письменників Закарпаття ми знаходимо ім’я Василя Скрипки. Погляньте на портрет поета .Його написав рідний брат Василя –  Андрій Скрипка, який проживав в Кобилецькій Поляні.

Таким простим і добрим був поет. Завжди носив вишиту сорочку, щиро любив свій рідний край, за що прожив нелегке життя, зазнав переслідувань і в’язниць. Його творчість ніколи не піддавалася обговоренню та аналізу, хоча й була потреба розповісти людям про надмірну скромність поета.

–  Послухайте учнів-консультантів, які  підготували, життєпис Василя Скрипки. Уважно слухайте, запам’ятовуйте чим більше інформації про поета, можете робити собі стислий конспект.( Додаток №1)

Підсумок.

2.Ви дізналися про важкий тернистий шлях поета та його творчість .

– Скажіть, які збірки  поета були видані і надруковані?

1. «Дзвони Росішки», 1992р.

2. «Тернові вінці», 1996р.

3.  «Якби келихи заговорили», 2002р. – сатиричні  і гумористичні  вірші. Ілюстрації  сина-художника Василя.

4. Після смерті вийшла збірка для дітей дошкільного віку «Коза читає буквар».

Повернемось до збірки «Тернові вінці» з глибоко символічною назвою, бо терновий вінець є символом тяжкого життєвого шляху. Ми знаємо, що терновим вінцем була увінчена голова Сина Божого – Ісуса Христа.

    Отже, у збірці поет показав важкий і тернистий шлях України в боротьбі за самостійність і незалежність, багато віршів присвятив січовим стрільцям.

– Що ви  знаєте про січовиків, хто вони?

(Захисники Карпатської Січі. Після проголошення в 1939р.в Хусті Карпатської України самостійною державою, а першим президентом обрано Августина Волошина мадяри вдарили цілою силою на Закарпаття. Все населення стало на захист батьківщини. Крім захисників «К.С.», пішла навіть шкільна молодь під проводом своїх учителів. На честь загиблих січовиків у центрі села стоїть хрест.)

Послухайте вірші «Крутилася доріженька», «Жито», «Вістка» і скажіть,

– Якими постають перед вами січові стрільці? (у вас на партах є тексти творів)

(вірні діти, молоді юнаки, сміливі, мужні хлопці).

– Який основний мотив віршів?

(глибока віра в те, що народ здобуде жадану волю, хоч би якою ціною)

Оцінювання.

Виразно прочитаємо вірші «Ще вчора», « Як вітер підкосив тополю», «За що»

– Який мотив цих віршів?

(оптимізм, віра в те, що після мук, страждань, величезних людських втрат прийде свобода і воскресне Україна, звучить також заклик до об’єднання навколо ідей державності України).

Оцінювання.

Хвилювало поета і те, якою зросте наша молодь. Віршами –порадами він ділиться своїми міркуваннями. Послухайте вірші «Не обмовляй нікого» та «З словом – осторога»

– Якою мріє бачити поет нашу молодь, яка будує нову державу? Підтвердіть свої міркування словами з віршів.

(доброзичливою, готовою розділити з ближнім горе, допомагати іншим, а головне – бути обережним зі словом. Тільки такі люди, на думку поета, угодні Богові).

ІV. Підсумок уроку

Отже підходить до завершення наш урок. Щоб переконатися чи ви взяли щось з цього уроку, доповніть мої речення і заповніть картку самооцінювання.

3. Літературний диктант

– В.Скрипка народився…..(7жовтня 1926р.)

– Після Великобичківської горожанки навчається в……(УжДУ).

– Засуджений на…(.25р.ув’язнення), після звільнення працює  …(вчителем).

– Видав збірки…

– Чи сподобались вам вірші? Чи маєте бажання читати його твори?

Картка

Самооцінки роботи на уроці
Дата________________ Прізвище________

№ п/п	Як я працював на уроці	Коментар учня	Оцінка
1	Я повторив раніше вивчений матеріал
2	Я висловлював нові ідеї
3	Я плідно працював на уроці, виконував письмові та усні вправи
4	Зможу скласти узагальнюючу розповідь за вивченим матеріалом
5	Настрій на уроці, мої очікування

А зараз надаємо слово гостеві. В. В.Скрипці. Ви були присутні на нашому уроці, можливо, ви доповните те, про що ми не сказали. А ви, учні, готуйте свої запитання.

4. Слово Василя Скрипки (сина).

 V. Домашнє  завдання. Життя і творчість Марка Бараболі.

Дякую, урок закінчений.

Додаток №1

Життя і творчість Василя Васильовича Скрипки

Народився Василь Скрипка в селі Росішка на Рахівщині в багатодітній селянській родині. До народної школи пішов у 1933 році, а в 1938 році вступив до Великобичківської горожанки. Закінчивши у 1947 р. Великобичківську середню школу, вступив на філологічний факультет Ужгородського університету.

В червні 1951 р. був заарештований і в 1952 р. засуджений військовим трибуналом за націоналізм на 25 р. ув’язнення. Трибунал виніс рішення знищити всі його рукописи. Пройшов гулагівські табори Кінгіра та Джезказгана (в Казахстані).

В липні 1956 р. був звільнений. Продовжив навчання на заочному відділенні УжДУ. Працював учителем Березівської початкової школи с. Косівська Пполяна. Навчав дітей німецької та російської мови (тільки не української). З 1961року працює у рідному селі Росішка. З Рахівської середньої школи його звільнили як не благодійного. Тому працював Василь Скрипка не за фахом аж до виходу на пенсію. Навіть уже по роках сталіно-брежнівщини, з 1981 по 1986 р. та й після янаєвського путчу, критика замовчувала його першу збірку. Рукописи його збірок просто «губилися» в різних видавництвах, в тому числі й видавництві «Карпати».

Поезією захопився з 1946 року. Перший вірш «Хлопчик» надрукувала газета «Молодь Закарпаття» 7 грудня 1947 р. Після вимушеної перерви поет повертається до літературної діяльності. У «Зорі Рахівщини» було опубліковано чимало його віршів. А наприкінці 1992 року в «Поличці Карпатського краю» вийшла друком перша збірка автора «Дзвони Росішки». Вона засвідчує високий талант літератора, уміння відгукнутися на події. Дещо друкувалося в газеті «Голос Мараморощини», в альманасі «Гуцуліє, рідна земле», газеті «Закарпатська правда» за січень 1994р.,в альманасі «Крізь пекло ГУЛАГів», Ужгород, 1995 р., в газетах «Новини Закарпаття» та «Карпатський голос».

В 1996 році у видавництві ім.. Олени Теліги, в м. Ужгород, вийшла збірка «Якби келихи заговорили»

На сьогодні в рукописах зафіксовано понад 3000 віршів та поем. Його вірші можна класифікувати за окремими темами: юнацькі, для дітей, з підпілля, з табору, про родинні стосунки, історичні, культурні та історичні постаті, деяка хроніка подій сучасності, любовні, про рідний край, захист природи тощо.

Відомо, що у поета було укомплектовано кілька тематичних збірок, але через брак коштів та інші фактори вони залишилися, так і не побачивши світ.

Помер Василь Скрипка у рідному селі Росішка у березні 2004 року.

Жито

3-під снігу виступає жито,
Січовика на ниві вбито.
Лиш вітер тужно завиває
Та поруч дуб старий ридає.
Тече ясний струмочок крові,
Розірвані лежать окови,
Тому що голова розбита,
Шапчина кулями прошита.
Тече струмочок, витікає,
Землицю, жито напуває.
Твої, Вкраїно, вірні діти
Лежать, немов зів’ялі квіти,
Що їх зірвав чужак-заброда.
Лежить твоя юнацька врода.
І плаче вітер понад полем,
Сльозами серце сходить болем.
І проростає срібний колос...
Лунає крука хижий голос.

Вістка

Лине в гори смуток-вістка:
Гортист наступає.
— Хлопці січові, до зброї!
Край на вас чекає.
Кріси в руки та рушниці,
Сокири чи вила.
– Бороніте рідну землю!
Гори говорили.
—Та розбийте тих мадярів,
Що край забирають.
Хочуть у нас панувати,
На життя сягають.
Іще сонце не сходило,
Нічка миналася,
Сімсот хлопців йшли до бою,
Аж земля тряслася.
Сімсот хлопців виходило,
Щоб гонведів сперти.
Поле рідне говорило:

—Вам тут всім померти.
Йшли гортисти, ті вандали,
Чобітьми місили.
В пута рідний край кували,
Всіх живих косили
Знайте,вороги прокляті,
Ми це не забудем.
І за горе в рідній хаті
Мститися вам будем.

***

Як вітер підкосив тополю,
Так юний він упав за волю.
Поляг навічно в горах спати.
Ой, не заплаче рідна мати
Над синовою головою,
Що у житті не мав спокою,
Що прагнув щастя, знав свободу
Для підкарпатського народу.
Немов косицю підкосили,
Землею уночі накрили,
Аби не міг вже бунтувати,
За правду в бій нерівний стати.

1976 р.

Патріотики
Патріотики і патріоти!
Закарпатської землиці ґноти!
Вас багато, ви такі хороші–
Продавати рідний край за гроші.
Продавав колись за пенги Бродій,
Тож в історії лишилось – злодій!
Вже перевертні з’явились.
Але як би всі не подавились.
Сунуть нас то чехам, то мадярам,
Не за слово красне,– за долярик.
Все для блага ніби, для народу.
Пруть, де вже давно немає броду.

За що
Які ми витримали бурі,
В якій землі кісток не маєм?
Заповнили ми скільки тюрем?
Ніхто не злічить, не вгадає.
Без нагород в боях за ката
Свої плямили чесні груди,
Щоб крилась зрадою розплата,
Щоб стежку загубили люди.
І де не маєм ренегатів,
Що служать ворогам раденько?
Де яничарів і солдатів
Не стріне, Україно-ненько?
Народу за оті страждання –
Сибіру, Півночі неволя.
Вік пропливає, як благання,
Щоб повернулась рідна доля.
Розлилась сила наша в світі,
Настав час, браття, поєднатись,

Зірвать чужі брехливі сіті,
Борнею ранок привітати.

2.02.1949 р.

З словом - осторога!

Слово, наче промінь свічки,
Що горить, не затухає.
Світить під час дня і нічки,
Диво -пташкою шугає.
Чи, мов губка в люті зими,
Зігріває теплотою.
Як мороз буває зримий,
Наливається сльозою.
Тож виважуй слово кожне,
Друже, не забудь про міру!
З вуст хай не зліта порожнє,
Розганяй ним буднів сірість!
Щоб не вбить - піднять тривогу.
З словом - майте осторогу!

Не обмовляй нікого!
Як легко брудом обілляти!
Як важко бруд той відмивати!
А праведна твоя дорога,
Як не обмовлюєш нікого.
Як зможеш, то подай пораду,
Але без натяку на зраду.
І мудрим словом допоможеш,
Душі комусь вділити зможеш.
Чого собі сам не бажаєш,
То й ближньому не доручаєш.
Як хтось впаде – хіба радіти?
Бо ж горе треба зрозуміти,
Направить словом на дорогу,
І це угодно буде Богу.

Ще вчора
Ще вчора сонечко світило,
А нині хмарно, сніг, негода.
Ще вчора все співало мило,
А нині – смерть серед народу.
Вночі прийшли до нас вандали.
(Ой як гримить потужна зброя!)
Того вже вбили, а того забрали,
Просякло поле наше кров’ю.
А той пішов блукати світом,
В чужую хату ночувати.
І плачуть з горя жінка, діти,
І сумно височать Карпати.
Гусарські коні заіржали,
І хвіст із півня всім на острах.
Вночі снопи криваві жали
Мечем неправедним і гострим.
Але за нами правда буде.
Прийде свобода божим даром.
І святостефанські заблуди
Знайдуть у нас загибель, кару.

Конспект уроку

 Тема уроку. Твір-опис при роди за картиною.

 Мета уроку. Узагальнити та систематизувати знання про тип мовлення-опис; формувати вміння описувати природу за картиною, виражаючи до неї своє відношення; розширити словниковий запас школярів; виховувати любов до природи.

Методи і прийоми. Бесіда, самостійна робота учнів, робота з пам’яткою. Методи: «Дивуй», «Приваблива тема», «Прес».

Обладнання. Картина Миколи Глущенка   «Зимовий день», малюнки учнів, опорний словник, зразок твору.

                                                               

Тип уроку. Урок розвитку усного і писемного мовлення.

                                                                               .

Міжпредметні зв’язки. Образотворче мистецтво, українська література, музика.

План уроку

1.     Актуалізація опорних знань учнів з теми «Типи мовлення».

2.     Словниково-стилістична робота.

3.     Підготовка до Вступне слово вчителя.

4.     Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

5.     написання твору-опису:

а) бесіда за запитаннями;

б) складання плану.

6.          Творча робота.

7.          Підсумки уроку.

8.          Домашнє завдання.

Перебіг уроку.

Зупинись і ти в здивування перед красою, і в твоєму серці

розквітне благородство.

В. Сухомлинський

І.  Організаційний момент

       1.Початок уроку. Створення позитивного настрою, ситуації успіху. Вступне слово вчителя. Метод «Дивуй!»

 Сьогодні у нас незвичайний урок:

   Сьогодні ми зробимо ще один крок

      В країну прекрасну, в країну чудову,

 Що нас так чекає й збагачує мову.

  Який у вас, діти, настрій? Погляньте, яка сріблясто-біла казка за вікном. Чуєте як видзвонюють сніжинки? Одна з них завітала сьогодні до нас на урок. Це не просто Сніжинка. Народилася вона високо над землею, в пухнастій білій хмаринці. Вона поведе нас у цікаву подорож, у чарівний світ краси рідної природи. (На дощці Сніжинка з паперу з дівочим обличчям.)

В.О.Сухомлинський писав: « Краса – це радість твого життя. Зупинись і ти в здивуванні перед красою – й у твоєму серці розквітне благородство».

                                   I.      Мотивація навчальної діяльності.

1. Оголошення  теми, мети і завдання уроку.

Метод «Приваблива тема»

Сьогодні ми поглибимо знання про типи мовлення, їх будову; познайомимося з особливостями побудови опису природи за картиною.

Тож прошу зібрати всю свою енергію, думки і почуття,щоб успішно провести урок мислення, урок розвитку наших почуттів,зв’язного мовлення.

Ми повинні добре працювати, бути уважними, активними. За правильні відповіді отримуватимете сніжинки, які в кінці уроку порахуєте, і, зважаючи на їх кількість, поставите собі оцінку за урок.

       – Діти, ви любите ходити в гості?

       – А в себе приймати гостей? Молодці!

У нас сьогодні на уроці теж гості. І наше з вами завдання — гарно зустріти їх.  І  щоб наш урок їм сподобається.

Послухайте загадку і ви зрозумієте, що ми будемо з вами описувати.

                  Хто її спізнати хоче?

                  Зеленаво-сині очі…

                  Вся прозоро-кришталева,

                  Тче полотна білосніжні,

                  Вишива мережки ніжні

                  І нанизує намисто

                  Іскрометно-променисте.

                                            (Зима)

       – Правильно , зима.

       – А чи хочете ви описати зиму? От і добре, але щоб ваші твори про зиму за картиною були цікаві, художні, щоб їх було приємно слухати й читати, нам потрібно добре підготуватися, необхідно своїми очима побачити зиму, відчути її красу.

Отже, сьогодні ви не просто учні, ви — мандрівники. Ми вирушаємо на екскурсію в природу. Наше завдання: описати картину, виражаючи до неї своє відношення,, розширити свій словниковий запас. Описати потрібно в художньому стилі мовлення, тобто вживати емоційно-забарвлені слова (епітети, слова у переносному значенні, синоніми, порівняння).

            II.     Актуалізація опорних знань учнів з теми «Типи мовлення».Метод «Прес»

– На які типи поділяється наше мовлення?

              (Є три типи мовлення: опис, роздум, розповідь).

      – На яке запитання дається відповідь в описі?

              (В описі дається відповідь на запитання: який предмет чи особа?)

– Що можна описувати?

(Описувати можна все, що ми бачимо навколо, з чим зустрічаємось в житті, предмети, тварини, людей, різні процеси і явища).

–      3 яких частин складається опис?

(Опис складається з трьох частин: загальне враження, окремі ознаки, деталі, висновок, ставлення до описуваного).

 – Зачитати описи природи, які ви виписали вдома.

 – Як називається опис природи? (Пейзаж).

 – А хто хоче прочитати вірш про зиму?

 – Які малюнки ви підготували?

Словниково-стилістична робота.

•   Зачитати тематичний словничок «Зима».

•   Зачитати елементи опису, які підготували вдома.

Зима: білосніжна, казкова, холодна.

Дерева: голі, сумні, зажурені, самотні, непорушні.

Небо: блакитне, голубе, спокійне, затаєне.

Повітря: чисте, свіже, прозоре, прохолодне.

Земля: важка, холодна, сонна.

Можна буде користуватися і опорним словником, який у вас на парті.

Образотворча лексика:

художник, маляр, пейзажист, майстер пензля; написати намалювати, відтворити, відобразити, передати, втілити, показати, створити, відбити; картина, полотно, художній твір, пейзаж, картина природи; гама кольорів, контрастні барви, падаючі тіні, плани, композиція, фарби, фон,тло.

Зображені об’єкти:

Дорога, гайок, ліс, небо, огорожа, кілки, жердини, дерева, ялини, берези, небо, копиця, сніг, проталини.

Характерні ознаки об’єктів:

сніг – білий із сіро-фіолетовим відтінком, твердий, спресований;

дорога – в’їжджена, примерзла, дзеркальна, золотиста смуга;

берізки – білі з чорними смугами, стрункі, осяяні, сріблясті;

ялинки – зелені, темно-зелені, аж чорні, стрункі;

тіні – довгі, розмиті, блідо-сірі, невиразні;

ліс – темний, густий, осяяний, яскраво-фіолетовий з багряною смугою;

дерева – золотисто-багряні, безлисті;

небо – золотисте,блідо-сіре, сіро-фіолетове, спокійне.

                             III.      Розгляд картини Миколи Глущенка  «Зимовий день»

М. Глущенко. Зимовий день

1. Бесіда за картиною:

–        Яку пору року відтворено на картині? З чого це видно?

–                Чи можна впізнати час доби? По чому?

–                Як ви думаєте – день морозний чи потепління? Як довести?

–                Що зображено на передньому плані?

–                 Що є композиційним центром картини?

–                 Що привертає увагу глядача у першу чергу? Чим це досягається?

–                 Завдяки чому відчувається глибина простору?

–                 Чим пояснити добір контрастних кольорів у зображенні лісу?

–                 Який загальний фон картини? Чому?

–                 Який настрій навіює картин?

          –        Які кольори переважають?
          –        Який ваш улюблений колір? Чому?

–        Доберіть епітети й порівняння, які точно й поетично передавали б колір снігу.                                                                                                                                                                                                              –     Як впливають на вас кольори?
(Вони створюють приємний настрій. Приємні фарби гарно впливають на настрій. Мені й раніше подобалася зима,а тепер я полюбив її ще більше).

–        Що відчуваєте й про що думаєте, коли дивитеся на цей пейзаж?

(Коли дивлюся на цей зимовий пейзаж, то ніби відчуваю свіже зимове повітря).

–        Яка основна думка картини?

(Кожна людина повинна вміти помічати красу і берегти її).

2.     Коротка розповідь про  художника (наперед підготовлений учень розповідає про художника).

Відомості про художника

 Глущенко Микола Петрович (нар. 4(17) вересня 1901 р. в Новомосковську Дніпропетровської обл. - помер 31 жовтня 1977 р. в Києві) - український

живописець, удостоєний звання Народного художника 1976 р. У 1924р закін-
чив Берлінську вищу школу образотворчого мистецтва у м.Шарлоттенбурзі. До
1936 р. жив за кордоном. Як художник працював переважно в жанрах пейзажу
натюрморту, портрета. Серед його полотен: «Київ після визволення» (1944)

«Березень на Дніпрі» (1947), «Київська осінь» (1950), «Відлига» (1956), «Вес-
на на перевалі. Карпати» (1967), «Осінь під Києвом» (1969), «Кримські виноградники» (1974), «Блакитний березень» (1975), «Українські квіти» (1977), «Бла-
китні сутінки» (1977) та ін. У 1934 р. написав портрети А.Барбюса і Р.Роллана.

В 1972 р. М.Глущенку присуджено Державну премію УРСР ім.Тараса Шевченка. В 1986 р. видано каталог «Микола Петрович Глущенко».

                              IV.      Підготовка і написання твору-опису

Пам'ятка "Як писати твір"

         1. Глибоко і послідовно розкрийте тему.

         2. Дотримуйтеся абзаців.

         3. Зробіть висновок.

        4. Стежте за грамотністю.

План-схема (на дошці)

1.     Загальне враження

2.     Опис.

3.     Чим приваблює?

          4. Основна думка.

А зараз беремо пензлі в руки (тобто ручки) і починаємо малювати (тобто творити) з допомогою різних фарб (тобто синонімів, епітетів, метафор, порівнянь).

VІ. Колективне складання плану твору-опису

           VІІ. Самостійна робота учнів.

1.    Вибіркова перевірка робочих записів учнів.

2.    Колективний аналіз учнівських робіт.

           VІІІ. Домашнє завдання

Закінчити твір-опис, записати у зошит

Зразок твору

|На картині – ранковий час пізньої зими. Від сонця, яке ще не піднялось
високо над горизонтом, щоразу сміливіше пробивається крізь ранкову млу яс-краве проміння. Воно щедро позолотило верхівки дерев густого лісу, що сто-
їть стіною за ріденьким березовим гайком. Від кожної берізки на вже спресо-
ваний вітрами і теплом, осяяний сонячним світлом сніг падають довгі досить
виразні тіні. За ніч примерзли проталини на не дуже в'їждженій дорозі що
дугою огинає березовий гай і десь губиться між деревами. Сині з сивою поволокою озерця на дорозі віддзеркалюють ніжні стовбури беріз і ще напівсонне
шатро неба. На крутому повороті дорога відсвічує щирим золотом.

Ще зима. Ще мороз. Але вже добре відчуваються перші теплі подихи вес-
ни. Ось ялиновий ліс уже зелений: він скинув з себе снігове вбрання Ось за лісом жовтіє скирта соломи, що теж позбулася снігової ковдри. Лише земля дрімає під твердою сніговою корою, хоч уже подекуди несміло визирає чорнозем – то на дорозі, то під стовбурами дерев і дерев'яними кілками.

Художник майстерно відтворив на картині оптимістичний настрій очікування весни. Картина ніби дихає свіжим, чистим повітрям і грає, міниться всіма кольорами веселки. На зміну холодним, але вже м'яким блід-фіолетовим та си-
нім барвам ідуть теплі – ніжно-рожеві, сонячно-яскраві і навіть гаряче-вогняні.

Пейзаж постає перед нами в усій красі, тонко сприйнятий і відтворений на полотні чутливим майстром пензля.