ЗМІСТ
1. Актуальність
досвіду
2. Наукові
дослідження, на які я опираюсь у своїй роботі
3. Технологія реалізації
4.
Інноваційні технології
5.Результати, проблеми та труднощі
Спілкування
– це мистецтво й наука
1. Актуальність
досвіду
Уміння і мистецтво спілкуватися набуло в наші дні
глобального значення. Адже саме на цій основі базується взаєморозуміння окремих
людей і цілих народів. Їхній успіх у різних життєвих ситуаціях, настрій, здоров’я,
взаємовідносини залежать від уміння спілкуватися. Спілкуючись, важливо вміти
слухати, чути й розуміти те, що говорить співрозмовник. Для цього потрібно навчитися говорити відповідно
до норм українського мовлення,
використовуючи при цьому усі багатства мови – синоніми, порівняння,
фразеологізми, крилаті вислови, форми мовленнєвого етикету тощо. Мовлення, як і
всі істоти й неістоти, потребує любові, догляду, піклування, удосконалення,
тому найважливішим у мовленнєвому спілкуванні є ненастанна праця над
оволодінням усіма секретами рідної мови.
Мовна освіта в Україні спрямована на виховання людини,
яка вільно володіє літературною мовою в усіх сферах суспільного життя. Знання
державної мови, як відомо, є конституційним обов’язком кожного громадянина
України, і досконале володіння нею створює умови для повноцінного розвитку особистості.
Саме тому в
новому підході до методики викладання мови велике значення надається розвитку
усного й писемного мовлення. За допомогою мовних засобів людина виражає себе,
свій внутрішній світ, світобачення, свій етичний та інтелектуальний розвиток,
багатство мовного запасу. Мовленнєвий розвиток є елементом формування духовної
культури людини, що ушляхетнює її життя, збагачує сферу спілкування.
Результати соціолінгвістичних досліджень виявляють, що
мовна культура українців потребує вдосконалення. Не випадково у школі мовленнєвому
розвитку учнів приділяється особлива увага і досягненню цієї мети
підпорядковується вся система вивчення української мови. Саме тому я зупинилась
на вирішенні методичної проблеми «Розвиток комунікативних умінь і навичок на
уроках української мови та літератури». Основне завдання якої – сприяти
засвоєнню норм літературної мови, навчити користуватися ними в різних
практичних мовленнєвих сферах, а також формування національно свідомої, духовно
багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно
доцільно користуватися засобами рідної мови.
У Програмі з української мови для 5-11 класів
зазначено, що предмет «українська мова» сприяє формуванню особистості, готової
до активної, творчої діяльності в усіх сферах життя демократичного суспільства.
Відповідно до вимог програми Міністерства освіти і науки України з української
мови передбачені уроки розвитку зв’язного мовлення, які дають можливість
розвивати мовленнєву діяльність – монологічну та діалогічну, усну та писемну.
Отже, актуальність теми зумовлена новим завданням, що
поставлені перед сучасною школою, – формування в учнів умінь самостійно
будувати усні й письмові висловлювання різних жанрів, які необхідні їм у
процесі навчання і майбутньої діяльності.
2. Наукові
дослідження, на які я опираюсь у своїй роботі
Ефективність розвитку зв’язного мовлення учнів у
мовленнєвій діяльності значно підвищується, якщо забезпечити такі педагогічні
умови:
–
взаємозв’язок
навчально-мовленнєвої, комунікативної діяльності учнів;
–
формування мовленнєвих
умінь і навичок, необхідних для побудови зв’язних висловлювань;
–
єдність сформованості монологічного і
діалогічного мовлення у процесі навчання;
–
Використання
інтерактивних технологій, спрямованих на розвиток зв’язного мовлення дітей.
У статті «Методика розвитку зв’язного мовлення.
Ознайомлення з мовними нормами» С. Караман подає своєрідну модель етапів, які використовую
на уроках мовлення.
На усіх уроках української мови проводиться робота з
розвитку зв’язного мовлення учнів, однак особливе місце посідає на спеціальних
уроках. Ці уроки є одними з найскладніших з огляду на складність і завдання. Тому
у своїй практиці опираюсь на методику проведення уроків О. Біляєва, Г.Шелехової,
К. Плиско, Н. Голуб, Л. Дяченко, Н. Остапенко, В. Шелехова.
На важливості
мовленнєвого розвитку для встановлення духовно багатої мовної особистості
завжди акцентували методисти та дослідники. Ще на початку ХХ століття виходили
праці з питань розвитку мовлення учнів (Праця Н. Л. Солодкого «Засоби розвитку
усної мови в старших групах трудової школи», «Методика усного і писемного
стилю» Б. Заклинського).
У методичній науці вже склалася певна система проблем у дослідженні розвитку
мовлення (М. Рибникова, Г. Ладиженська, І. Синиця, О. Біляєв, М. Пентилюк, П. Кордун та
ін..) У своїй роботі використовую
посібники М. Стельмаховича та М. Пентилюк
Із
зазначеного можна зробити висновок, що у методиці існує багато пропозицій та
думок щодо вдосконалення комунікативних умінь і навичок учнів, які є досить
результативними.
3.
Технологія реалізації
«Мова – це живе функціонування народного духу,
а не одних мертвих знаків», тому вивчати її треба не просто як знакову систему,
а разом зі змістом, що виражається нею.Процес становлення мовної особистості
починається з дитинства. Для того, щоб досягти високого рівня культури мовлення
потрібно наполегливо працювати впродовж життя.
Одне з найголовніших моїх завдань – зробити процес
формування мовної особистості, сповненим великої кількості творчих пошуків. Вивчення
української мови в школі передбачає реалізацію трьох основних завдань, які ставлю
перед собою:
1) дати школярам знання з мови і вміння
використовувати їх у практиці спілкування;
2) розвивати мислення, творчі вміння і здібності;
3) виховувати національно свідому особистість.
Отже, перш за все, звертаю
увагу учнів на необхідність поліпшувати усне й писемне мовлення.
Тому на уроках зв’язного мовлення регулярно проводжу
тренування в писемному висловлюванні. Через виконання завдань творчого
характеру показую учням, що усне повідомлення стає більш ґрунтовним, коли воно
підготовлене письмом. Щоб показати учням красу й виражальні можливості, добираю
найрізноманітніші тексти за тематикою і типом мовлення. Планую уроки так, щоб
кожен учень на уроках розвитку зв’язного мовлення говорив, висловлював свою
думку. А проводжу ці уроки у нетрадиційних формах з використанням інноваційних
технологій.
4. Інноваційні
технології
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів
інтерактивного навчання від найпростіших ( «Робота в парах», «Ротаційні (змінні)
трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка»,
«Аналіз ситуації»), а також ігри, дискусії, дебати.
Перефразовуючи вислів «Як назвеш корабель, так він і
попливе» на практиці впевнилась, як почнеш урок так він і «пройде». Тому велику
увагу приділяю організаційному моменту. У своїй педагогічній практиці нерідко
використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання
мети і завдань уроку. Інколи на початку уроку пропоную учням подивитись на
годинник і прослідкувати, як швидко йде стрілка, акцентувавши на тому, що час
іде швидко, а зробити треба буде багато.
Мотивацію навчання намагаюсь пов’язати з реальністю. На
етапі вивчення нового матеріалу пропоную диференційоване завдання. Закріплення
знань проводжу за допомогою ігор. Домашнє завдання пропоную теж за вибором.
Оцінювання знань ґрунтується на основі написаних робіт.
Ретельно готуюсь до кожного уроку, добираючи ефективні методи та прийоми.
Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до
цього своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється
єдиним джерелом знань, тому вивчати різні погляди на проблему потрібно із
посібників, словників, довідників. Зацікавити школярів українською мовою як
предметом навчання можна передусім шляхом уникнення одноманітності та шаблону.
Виховання мовленнєвого етикету є невід’ємним компонентом
мовного розвитку учнів. Розв’язуючи це питання слід водночас дбати про
формування їхнього світогляду, духовності, високої внутрішньої культури. Отже,
системна і цілеспрямована робота з розвитку мовлення має зробити істотний
внесок у формування загальної культури учнів.
5. Результати,
проблеми та труднощі
Результати оцінювання показали, що більшість учні володіють
словником у обсязі вимог програми, знають основні правила щодо застосування
різних граматичних структур. Вміють встановити і підтримати контакти в розмові,
висловити свою думку, обґрунтувати свою точку зору, вести невимушену бесіду,
дискутувати, вести діалог, шукати необхідну інформацію.
Випускники, що
продовжили своє навчання у вищих учбових закладах, показують свої знання з
української мови та літератури, вельми вдячні за отримані знання з цього
предмету. Мої учні займали І-ІІІ місця на районних олімпіадах та конкурсах, а
на ЗНО отримали 11 та 12 балів з української мови та літератури.
Велику роль у формуванні комунікативних умінь і
навичок учнів відіграє позакласна робота. Тому щороку проводжу ряд літературних
ранків, вечорів, мовних конкурсів, літературно-музичних композицій, круглих
столів та вечорниць.
Однак, у своїй роботі стикаюсь з труднощами і
проблемами. На жаль, учні мало читають художню літературу, через що у них
слабий словниковий запас слів. Деякі учні не вміють висловити свою думку та
грамотно викласти її у письмовій формі.
Недоліком у своїй роботі вбачаю перенасичення шкільної
програми, брак виділених годин на факультативні та гурткові заняття. У шкільній
та сільській бібліотеці немає потрібної хрестоматійної літератури, зовсім немає
словників-антонімів, синонімів, фразеологізмів.
Та моє захоплення своїм предметом, щира зацікавленість
у долі кожного учня – ось, що більше всього забезпечить успіх викладання. І
свій опис досвіду хочу завершити такими словами:
Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддать дітям серце й душу,
Я щоранку заходжу в клас:
Я – учитель, я вчити мушу!
Дякую за увагу!
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1. О. А. Бабкіна, Т. А. Колесник «Уроки розвитку
зв’язного мовлення 5-6», М. І. Забєйворота, Т. А. Колесник «Уроки розвитку
зв’язного мовлення 7-9».
2. Є. І. Науменко, О. М. Чхайло «Проектне навчання на
уроках української мови та літератури».
3. К. Ю. Голобородько «Уроки розвитку зв’язного мовлення».
4. Е. Я. Палихата «Культура діалогічного мовленнєвого
спілкування 5-9 класи.
5. В. Л. Федоренко «Мовні цікавинки. Нестандартні
дидактичні матеріали»
6. О. М. Горошкіна, Л. О. Попова «Сучасний урок
української мови: від планування до проведення».
7. Т. К. Донченко «Лінгвістичний аналіз тексту під час
підготовки до переказу у 5-9 класах» та ін.
8. К. Ю. Голобородько «Інтелектуальні ігри на уроках
української мови та літератури».
9. Г. Р. Корицька
«Відкриті уроки з української мови».
10. О. І. Мельничайко, Н. В. Лесняк «Твір за картиною».
11. К. Ю. Голобородько, Н. П. Ткаченко «Інтерактивне
навчання на уроках української мови та літератури».
12. О. М. Горошкіна, Л. О. Попова «Сучасний урок
української мови: від планування до проведення».
Немає коментарів:
Дописати коментар