СВЯТО-ПОДОРОЖ «КРАСА Й СИЛА УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА»

Мета: залучити учнів до джерел і витоків народної мудрості; збагатити та доповнити наявні знання; розвивати логічне мислення, пізнавальні та пошукові інтереси школярів; сприяти формуванню духовно багатої мовної особистості; виховувати любов до рідного слова та почуття гордості за свій народ.

Ведучий

Добрий день, шановні друзі!
Ми зустрілись в тіснім крузі
Слухать диво калинове —
Рідне українське слово.

Час розпочати наше свято-подорож «Краса й сила українського слова». До нас на свято сьогодні завітало багато гостей.

Шановні гості, вчителі! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на торжество рідної мови.

Щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут корінь роду українського, що сягає із сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов'їну.

Лунають фанфари. У супроводі охоронців входить Королева Мова. Охоронці в руках тримають палиці-піки з розділовими знаками.

Королева Мова

Я — наука непроста, хоча й цікава.
В королівстві я живу слова і забави,
І в свою майстерню мовну,
Доки ви зі мною,

Мовних скарбів пребагато
Візьмете з собою.

 В подорож усіх вас кличу
До складних завдань.
Тож не зрадьте, любі діти,
Моїх сподівань!

Ми — українці.  Мова наша — українська. Це мова, якою ми розмовляємо й думаємо, мова нашої держави. Рідна мова — неоціненний скарб, який потрібно не лише любити, а й берегти як зіницю ока.

Мої охоронці допустять вас до подорожі, за умови що ви відгадаєте їхні загадки. Хочете подорожувати — спробуйте відгадати!

1- й  охоронець

Великий будинок у селі стоїть,
Та завжди, як вулик бджолиний шумить.
Як чаша, він повний знаннями,           

Ласкавий будинок цей з нами.    (Школа)

 2- й  охоронець

Є в ній вогонь калини, дзвін струмків,
Солодкий щебет ранніх солов'їв,
Твоя, дитино, пісня колискова
І материнське тепле й ніжне слово.

(Мова)

Королева Мова. Молодці! Відгадали! Щасливої вам подорожі країною Рідна Українська Мова.

Ведуча. Сьогодні в нас буде незвичайне свято. Зараз ми з вами всядемося в поїзд-експрес і відправимося в подорож країною Рідна Мова.

А подорожуючи, розкажете вірші про мову й проспіваєте пісні, які ви знаєте, виконаєте завдання, які для вас приготувала Королева Мова. Ось перед вами маршрут нашої подорожі.

На дошці розміщено плакат: Школа — Мова — Українознавство — Відпочинок — Література — Ерудит

Розпочнемо подорож зі станції «Школа», до неї ж і повернемося в кінці мандрівки.

В дорогу, любителі мови! Успіхів вам!

Учні виконують пісню «Чого вчать у школі»

Станція «Школа»

1-й учень

Рідна школа, наша школа
Двері нам відкрила знову.
Ми прийшли вивчати
Українську мову

Рідна школа ласку і тепло дає.
Пам'ятайте її, діти,
Все життя своє.

2-й учень

Ми щодня і щохвилини
Слово в'яжемо до слова,
Мов чудесні намистини.
Так виходить наша мова.

3-й учень

Мова кожного народу
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов'я.

4-й учень

Солов'їну, барвінкову,
Колосисту — на віки
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.

5-й учень

В словах української мови
Є музика, ласка й привіт,
І гордість, і сила любові,
і слави дзвінкий заповіт.

6-й учень

Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина, так, як мати,
Мова в кожного із нас!

7-й учень

Рідна мово материнська,
Ти душа мого народу.
Будь від роду і до роду
Рідна мово материнська.

8-й  учень

Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам, є.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

9-й  учень

Розцвітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя.
Хай лунає мова солов'їна
Пісня неповторная твоя.

Пісня  Богдана Гірського, О. Дяченка «Рідна школа»

Ведуча. Експрес минув станцію «Школа» й наближається до станції «Мова».

Станція «Мова»
1-й учень

Перша книжка мудра й мила,
Ти читати всіх навчила.
Кожна буква букваря —
Це промінчик ліхтаря.
Книжечка дитячих літ
Всіх виводить нас у світ.

2-й учень                                

Слово до слова — зложиться мова.
На білому світі, на нашій землі
Є мова у квітів, є мова в зорі,
Є мова у бджілки, метелика, в клена,
В бузкової гілки, в любистку зеленім.
І в мене є мова, барвиста, шовкова,
Весела і ніжна, моя рідна українська мова!

Ведуча. На нашому шляху виникла перешкода. З наведених слів утворіть речення.

На дошці записано слова:

1.     Буду, мови, я, золотої, навчатись.

2.     Від, й, слова, лід, теплого, розмерзає.
Відповіді:

1.     Буду я навчатись мови золотої.

2.     Від теплого слова й лід розмерзає.

Пісня Б.Лепкого, О. Дяченка «Рідна мова»

Станція «Українознавство»

Ведуча. Мамо, а що таке Берегиня? — запитує дитина. — Берегиня,— одказує мати,— це наша оселя, в якій ми народилися й живемо. Дім, будинок, хата, домівка — так ще називають нашу берегиню. Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край — місце, де народився, вчить любити рідну хату.

1- й учень

Не скупіться на теплі слова,
Бо у світі так мало тепла...
Лиш від рідної хати
Та від лагідних рук мами й тата.

2- й учень

Коли зміцніють крила, щоб літати,
Не забувай про рідних маму й тата.
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.

Пісня Б. Гірського, І Драча «Мій отчий дім»

Ведуча. Народне прислів'я говорить: «У цьому дворику, як у вінку».

А що сьогодні ми знаємо про український віночок? Мабуть, тільки те, що він є невід'ємною частиною українського національного костюма і що він красивий.

1- й учень. Український віночок — не просто прикраса, а й оберіг, «знахар душі». У сиву давнину їх носили тільки дівчата. Плели їх з живих квітів і вважали, що в них є чаклунська сила, яка здатна захистити від будь-якого лиха.

2- й учень. Плести віночки — то ціла наука. На превеликий жаль, до нас не дійшов той рецепт, за яким квіти замочували в рослинних соках, аби довший час вони були свіжими.

Дівчатка починали носити вінок з трьох років. У вінку дорослої дівчини було всього дванадцять квіточок, і кожна — лікар, оберіг.

Ведуча. Ще до вінка в'язалися стрічки, причому треба було знайти їх символіку.

1-й учень.. Найпершу у віночку – посередині в'яжуть світло-
брунатну стрічку (символ землі-годувальниці).

2-й учень. Пообіч від брунатної стрічки — жовті (символ сонця).

3-й учень. За жовтими стрічками в'яжуться світло-зелені стрічки (символ краси й молодості).

4-й учень. За світло-зеленими в'яжуться блакитні (символ неба).

5-й учень. За блакитними в'яжуться сині (символ води).

6-й учень. Далі в'яжуть жовтогарячу стрічну (символ хліба).

7-й учень. Потім в'яжуть фіолетову (символ мудрості).

8-й учень. Наступна стрічка — малинова (символ душевності, щирості).

1-й учень. Після малинової стрічки в'язали рожеву (символ достатку).

2-й учень. В'язали до строю й білу стрічку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували: така стрічка символізувала пам'ять про померлих.

3-й учень. Пов'язували до вінка й червону стрічку, а якщо до вінка вплітали мак, це було звертанням до кохання й магічності.

Ведуча. Люди вірили в силу стрічок. Стрічки — обереги волосся від чужих людей. Відмірялися вони за довжиною дівочої коси й відрізалися трохи нижче коси, щоб її сховати.

Усього існувало на Вкраїні сімдесят сім видів віночків.

Пісня Тимура Усманова «Віночок»

Станція «Відпочинок»

Ведучий

Зараз проведемо гру.
Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так чи ні?»
Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом. (Ні чи такі)
Скажи, співає сом пісні?
Не гайся з відповіддю. (Ні)
Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це ти скажеш ? (Так)
Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом? (Ні)
Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне? (Ні)
А крокодили на сосні
Свої будують гнізда? (Ні)
Чи може вище гір літак
У вишину злетіти? (Так)
Узори пишні на вікні
Мороз малює взимку? (Так)

Чи правда, друже мій, що рак
Коли повзе, то задки? (Так)
Якщо не їстиме три дні,
Верблюд ходити зможе? (Так)
Коли розсердиться їжак,
Слона він зможе вбити? (Ні)
Ріка біжить у далині,
Чи є у неї ноги? (Ні)
А чи буває сон у сні,
Чекаю відповіді. (Так)
А під кінець скажи мені,

Цікава гра у «Так чи ні»?

Учні виконують танець «Гуцулочка».

Станція «Література»

Ведуча. Далі дорога наша проляже до однієї мистецької держави, назва якій — «Література».

Стоїть у ружах золота колиска.
Блакитні вії хата підніма.
Світ незбагненний здалеку і зблизька.
Початок є. А слова ще нема.
Ще дивен дим, і хата ще казкова,
І ще ніяк нічого ще не звуть.
І хмари не прив'язані до слона,
От просто так — пливуть собі й пливуть.
Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.
Ще все на світі гарне і моє.
І світить сонце оком загадковим.
Ще слів нема. Поезія вже є.

Учні читають свої улюблені поезії

Пісня  «Мій край» Миколи Мозгового

Станція «Ерудит»

Учень

Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,
Смішно і сказать комусь,
Бо щодня мене питають
Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»

- Ти чому образив Віту?

- А чому отримав двійку?

- І чому прийшов так пізно?

- Та чому в шкарпетках різних?
- Ти чому такий непослух?

- А чому не стелиш постіль?

- Ти чому це вірш не учиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?
Ох! Настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи,-
Хай питають вчителів!

Ведуча. А я хочу запропонувати вам таке:
Виконайте дії і прочитайте слово.

На дошці написано: КОР – О + И + НИ + ЦКЯ – К. (Криниця)

Діти, ми ж знаходимося на станції «Ерудит» і повинні пройти таблицею
сходинками, використовуючи подані тлумачення. (Роздає дітям таблиці.)

1.     Виоране поле.

2.     Те, що за плечима не носити.

3.     Лице.

4.      Відсутність порядку.

5.     Створення візерунку нитками на тканині.

6.     Відсутність доріг.

Експрес минув станцію «Ерудит» і наближається до станції «Школа».

Станція «Школа»

Учень

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива?
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужо

В кому думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
— В рідній школі рідна мова!

Ведуча. За мелодійність і красу звучання українську мову називають барвистою. Поети у віршах оспівують красу рідної мови. Якими ж словами поети називають українську мову?

Учні

Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов'їна, барвінкова,
Українська моя мова.

Пісня  Богдана Гірського «Відродися, рідна мово»

Королева Мова. Мені сподобалося ваше свято-подорож. Любіть і вивчайте й надалі українську мову. Ви вірні жителі своєї країни!

Найсвітліша дорога у світі
Це дорога до знань, до школи.
Пам'ятайте це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи.
І хоч вчитись нелегко буває,
Та наука — завжди хороша.
Кожна в світі людина знає,
Що знання — то найлегша ноша.

Успіхів вам у вивченні української мови! А нашим гостям і вчителям бажаємо щастя рясного, здоров'я міцного, неба безхмарного й настрою гарного.

Ведуча

Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі.
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!

Учні виконують пісню «Одна родина».