Конспект уроку

Тема. Література рідного краю. Героїчні сторінки нашої історії – Карпатської України (за творчістю Василя Скрипки).

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника Рахівщини  Василя Скрипки; розвивати допитливість, інтерес до читання; виховувати любов до рідного краю.

          Тип уроку: Урок засвоєння нових знань, формування вмінь ы навичок.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, літературна карта Закарпаття.

Епіграф.

Як ми витримали бурі,

В якій землі кісток не маєм?

Заповнили ми скільки тюрем?

Ніхто не злічить, не вгадає.

В.Скрипка «За що»

                               

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

І І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація уроку.

    1.Слово вчителя

Немає на землі незнаменитих куточків. І, перш за все, незнаменитих своїми людьми. На нашій рідній Рахівщині, Закарпатті, навіть у нашому селі, жило, працювало і творило багато письменників – відомих і менш відомих. Вони прославляли наш чудовий край, природу, людей. Не оминули у своїх творах і героїчну боротьбу нашого народу за волю і незалежність рідного краю.

Сьогодні в нас черговий урок літератури рідного краю, на якому ми познайомимось із життєвим і творчим шляхом письменника Рахівщини,членом Закарпатської спілки письменників Василем Скрипкою.

      Я думаю, що майже всі ви побували у сусідньому мальовничому селі Росішка або побуваєте, де народився письменник.

      Урок у нас святковий. Присутні гості, серед яких син поета – Василь Скрипка молодший. В кінці уроку ми попросимо його поділитися деякими спогадами про батька, який пішов із життя  весною 2004р. Можливо у вас, учні, у ході уроку виникнуть питання, які зможете дати нашому гостеві.

  Отже, запишіть, будь ласка, тему нашого уроку. На уроці ми будемо працювати за таким планом:

1.Короткий життєпис поета.

2.Виразне читання, декламування поезій.

3.Аналіз віршів збірки «Тернові вінці».

4.Підсумкове опитування.

ІІІ. Вивчення нової теми

Епіграфом до нашого уроку будуть слова самого поета.

– Як ви розумієте зміст цих слів?

– Чи відповідають  вони з темі нашого уроку?

Підсумок (ми повинні знати історію нашого народу, пам’ятати тих, хто віддав своє життя з наше сьогодення).

1.Серед найвідоміших письменників Закарпаття ми знаходимо ім’я Василя Скрипки. Погляньте на портрет поета .Його написав рідний брат Василя –  Андрій Скрипка, який проживав в Кобилецькій Поляні.

Таким простим і добрим був поет. Завжди носив вишиту сорочку, щиро любив свій рідний край, за що прожив нелегке життя, зазнав переслідувань і в’язниць. Його творчість ніколи не піддавалася обговоренню та аналізу, хоча й була потреба розповісти людям про надмірну скромність поета.

–  Послухайте учнів-консультантів, які  підготували, життєпис Василя Скрипки. Уважно слухайте, запам’ятовуйте чим більше інформації про поета, можете робити собі стислий конспект.( Додаток №1)

Підсумок.

2.Ви дізналися про важкий тернистий шлях поета та його творчість .

– Скажіть, які збірки  поета були видані і надруковані?

1. «Дзвони Росішки», 1992р.

2. «Тернові вінці», 1996р.

3.  «Якби келихи заговорили», 2002р. – сатиричні  і гумористичні  вірші. Ілюстрації  сина-художника Василя.

4. Після смерті вийшла збірка для дітей дошкільного віку «Коза читає буквар».

Повернемось до збірки «Тернові вінці» з глибоко символічною назвою, бо терновий вінець є символом тяжкого життєвого шляху. Ми знаємо, що терновим вінцем була увінчена голова Сина Божого – Ісуса Христа.

    Отже, у збірці поет показав важкий і тернистий шлях України в боротьбі за самостійність і незалежність, багато віршів присвятив січовим стрільцям.

– Що ви  знаєте про січовиків, хто вони?

(Захисники Карпатської Січі. Після проголошення в 1939р.в Хусті Карпатської України самостійною державою, а першим президентом обрано Августина Волошина мадяри вдарили цілою силою на Закарпаття. Все населення стало на захист батьківщини. Крім захисників «К.С.», пішла навіть шкільна молодь під проводом своїх учителів. На честь загиблих січовиків у центрі села стоїть хрест.)

Послухайте вірші «Крутилася доріженька», «Жито», «Вістка» і скажіть,

– Якими постають перед вами січові стрільці? (у вас на партах є тексти творів)

(вірні діти, молоді юнаки, сміливі, мужні хлопці).

– Який основний мотив віршів?

(глибока віра в те, що народ здобуде жадану волю, хоч би якою ціною)

Оцінювання.

Виразно прочитаємо вірші «Ще вчора», « Як вітер підкосив тополю», «За що»

– Який мотив цих віршів?

(оптимізм, віра в те, що після мук, страждань, величезних людських втрат прийде свобода і воскресне Україна, звучить також заклик до об’єднання навколо ідей державності України).

Оцінювання.

Хвилювало поета і те, якою зросте наша молодь. Віршами –порадами він ділиться своїми міркуваннями. Послухайте вірші «Не обмовляй нікого» та «З словом – осторога»

– Якою мріє бачити поет нашу молодь, яка будує нову державу? Підтвердіть свої міркування словами з віршів.

(доброзичливою, готовою розділити з ближнім горе, допомагати іншим, а головне – бути обережним зі словом. Тільки такі люди, на думку поета, угодні Богові).

ІV. Підсумок уроку

Отже підходить до завершення наш урок. Щоб переконатися чи ви взяли щось з цього уроку, доповніть мої речення і заповніть картку самооцінювання.

3. Літературний диктант

– В.Скрипка народився…..(7жовтня 1926р.)

– Після Великобичківської горожанки навчається в……(УжДУ).

– Засуджений на…(.25р.ув’язнення), після звільнення працює  …(вчителем).

– Видав збірки…

– Чи сподобались вам вірші? Чи маєте бажання читати його твори?

Картка

Самооцінки роботи на уроці
Дата________________ Прізвище________

№ п/п	Як я працював на уроці	Коментар учня	Оцінка
1	Я повторив раніше вивчений матеріал
2	Я висловлював нові ідеї
3	Я плідно працював на уроці, виконував письмові та усні вправи
4	Зможу скласти узагальнюючу розповідь за вивченим матеріалом
5	Настрій на уроці, мої очікування

А зараз надаємо слово гостеві. В. В.Скрипці. Ви були присутні на нашому уроці, можливо, ви доповните те, про що ми не сказали. А ви, учні, готуйте свої запитання.

4. Слово Василя Скрипки (сина).

 V. Домашнє  завдання. Життя і творчість Марка Бараболі.

Дякую, урок закінчений.

Додаток №1

Життя і творчість Василя Васильовича Скрипки

Народився Василь Скрипка в селі Росішка на Рахівщині в багатодітній селянській родині. До народної школи пішов у 1933 році, а в 1938 році вступив до Великобичківської горожанки. Закінчивши у 1947 р. Великобичківську середню школу, вступив на філологічний факультет Ужгородського університету.

В червні 1951 р. був заарештований і в 1952 р. засуджений військовим трибуналом за націоналізм на 25 р. ув’язнення. Трибунал виніс рішення знищити всі його рукописи. Пройшов гулагівські табори Кінгіра та Джезказгана (в Казахстані).

В липні 1956 р. був звільнений. Продовжив навчання на заочному відділенні УжДУ. Працював учителем Березівської початкової школи с. Косівська Пполяна. Навчав дітей німецької та російської мови (тільки не української). З 1961року працює у рідному селі Росішка. З Рахівської середньої школи його звільнили як не благодійного. Тому працював Василь Скрипка не за фахом аж до виходу на пенсію. Навіть уже по роках сталіно-брежнівщини, з 1981 по 1986 р. та й після янаєвського путчу, критика замовчувала його першу збірку. Рукописи його збірок просто «губилися» в різних видавництвах, в тому числі й видавництві «Карпати».

Поезією захопився з 1946 року. Перший вірш «Хлопчик» надрукувала газета «Молодь Закарпаття» 7 грудня 1947 р. Після вимушеної перерви поет повертається до літературної діяльності. У «Зорі Рахівщини» було опубліковано чимало його віршів. А наприкінці 1992 року в «Поличці Карпатського краю» вийшла друком перша збірка автора «Дзвони Росішки». Вона засвідчує високий талант літератора, уміння відгукнутися на події. Дещо друкувалося в газеті «Голос Мараморощини», в альманасі «Гуцуліє, рідна земле», газеті «Закарпатська правда» за січень 1994р.,в альманасі «Крізь пекло ГУЛАГів», Ужгород, 1995 р., в газетах «Новини Закарпаття» та «Карпатський голос».

В 1996 році у видавництві ім.. Олени Теліги, в м. Ужгород, вийшла збірка «Якби келихи заговорили»

На сьогодні в рукописах зафіксовано понад 3000 віршів та поем. Його вірші можна класифікувати за окремими темами: юнацькі, для дітей, з підпілля, з табору, про родинні стосунки, історичні, культурні та історичні постаті, деяка хроніка подій сучасності, любовні, про рідний край, захист природи тощо.

Відомо, що у поета було укомплектовано кілька тематичних збірок, але через брак коштів та інші фактори вони залишилися, так і не побачивши світ.

Помер Василь Скрипка у рідному селі Росішка у березні 2004 року.

Жито

3-під снігу виступає жито,
Січовика на ниві вбито.
Лиш вітер тужно завиває
Та поруч дуб старий ридає.
Тече ясний струмочок крові,
Розірвані лежать окови,
Тому що голова розбита,
Шапчина кулями прошита.
Тече струмочок, витікає,
Землицю, жито напуває.
Твої, Вкраїно, вірні діти
Лежать, немов зів’ялі квіти,
Що їх зірвав чужак-заброда.
Лежить твоя юнацька врода.
І плаче вітер понад полем,
Сльозами серце сходить болем.
І проростає срібний колос...
Лунає крука хижий голос.

Вістка

Лине в гори смуток-вістка:
Гортист наступає.
— Хлопці січові, до зброї!
Край на вас чекає.
Кріси в руки та рушниці,
Сокири чи вила.
– Бороніте рідну землю!
Гори говорили.
—Та розбийте тих мадярів,
Що край забирають.
Хочуть у нас панувати,
На життя сягають.
Іще сонце не сходило,
Нічка миналася,
Сімсот хлопців йшли до бою,
Аж земля тряслася.
Сімсот хлопців виходило,
Щоб гонведів сперти.
Поле рідне говорило:

—Вам тут всім померти.
Йшли гортисти, ті вандали,
Чобітьми місили.
В пута рідний край кували,
Всіх живих косили
Знайте,вороги прокляті,
Ми це не забудем.
І за горе в рідній хаті
Мститися вам будем.

***

Як вітер підкосив тополю,
Так юний він упав за волю.
Поляг навічно в горах спати.
Ой, не заплаче рідна мати
Над синовою головою,
Що у житті не мав спокою,
Що прагнув щастя, знав свободу
Для підкарпатського народу.
Немов косицю підкосили,
Землею уночі накрили,
Аби не міг вже бунтувати,
За правду в бій нерівний стати.

1976 р.

Патріотики
Патріотики і патріоти!
Закарпатської землиці ґноти!
Вас багато, ви такі хороші–
Продавати рідний край за гроші.
Продавав колись за пенги Бродій,
Тож в історії лишилось – злодій!
Вже перевертні з’явились.
Але як би всі не подавились.
Сунуть нас то чехам, то мадярам,
Не за слово красне,– за долярик.
Все для блага ніби, для народу.
Пруть, де вже давно немає броду.

За що
Які ми витримали бурі,
В якій землі кісток не маєм?
Заповнили ми скільки тюрем?
Ніхто не злічить, не вгадає.
Без нагород в боях за ката
Свої плямили чесні груди,
Щоб крилась зрадою розплата,
Щоб стежку загубили люди.
І де не маєм ренегатів,
Що служать ворогам раденько?
Де яничарів і солдатів
Не стріне, Україно-ненько?
Народу за оті страждання –
Сибіру, Півночі неволя.
Вік пропливає, як благання,
Щоб повернулась рідна доля.
Розлилась сила наша в світі,
Настав час, браття, поєднатись,

Зірвать чужі брехливі сіті,
Борнею ранок привітати.

2.02.1949 р.

З словом - осторога!

Слово, наче промінь свічки,
Що горить, не затухає.
Світить під час дня і нічки,
Диво -пташкою шугає.
Чи, мов губка в люті зими,
Зігріває теплотою.
Як мороз буває зримий,
Наливається сльозою.
Тож виважуй слово кожне,
Друже, не забудь про міру!
З вуст хай не зліта порожнє,
Розганяй ним буднів сірість!
Щоб не вбить - піднять тривогу.
З словом - майте осторогу!

Не обмовляй нікого!
Як легко брудом обілляти!
Як важко бруд той відмивати!
А праведна твоя дорога,
Як не обмовлюєш нікого.
Як зможеш, то подай пораду,
Але без натяку на зраду.
І мудрим словом допоможеш,
Душі комусь вділити зможеш.
Чого собі сам не бажаєш,
То й ближньому не доручаєш.
Як хтось впаде – хіба радіти?
Бо ж горе треба зрозуміти,
Направить словом на дорогу,
І це угодно буде Богу.

Ще вчора
Ще вчора сонечко світило,
А нині хмарно, сніг, негода.
Ще вчора все співало мило,
А нині – смерть серед народу.
Вночі прийшли до нас вандали.
(Ой як гримить потужна зброя!)
Того вже вбили, а того забрали,
Просякло поле наше кров’ю.
А той пішов блукати світом,
В чужую хату ночувати.
І плачуть з горя жінка, діти,
І сумно височать Карпати.
Гусарські коні заіржали,
І хвіст із півня всім на острах.
Вночі снопи криваві жали
Мечем неправедним і гострим.
Але за нами правда буде.
Прийде свобода божим даром.
І святостефанські заблуди
Знайдуть у нас загибель, кару.