Конспект уроку

 Тема. «Рідне село завжди з нами! Косівська Поляна звична і незнана...» (Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації; 11 клас).

Цьому урокові передувала робота на тему: «Діалог і полілог», де учні систематизували й узагальнили знання про види мовленнєвої діяльності, правильне вживання розділових знаків, пояснили особливості діалогічного мовлення.

Мета: тренувати учнів у складанні та розігруванні діалогів (полілогів) на самостійно визначену тему в запропонованій ситуації спілкування; розвивати мислення, мовлення, пам'ять, комунікативні вміння, удосконалювати дикцію, правильне інтонування фрази, збагачувати й уточнювати словниковий запас старшокласників; формувати зацікавлення історією свого села.

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

– види мовленнєвої діяльності;

– побудову ситуації спілкування і її складові;

– особливості діалогічного мовлення;

– правила розстановки розділових знаків при діалозі.

Учні повинні вміти:

– складати та розігрувати діалоги (полілоги) відповідно до запропонованої ситуації спілкування;

– самостійно визначати тему і зміст діалогу;

– дотримуватися норм літературної мови, формул мовленнєвого етикету та основних правил спілкування;

– удосконалювати дикцію, правильне інтонування фрази;

– добирати робочі матеріали до визначеної (обраної) теми;

– виділяти і запам'ятовувати основне (зміст, мовне оформлення і т. ін.) в прослуханому (прочитаному) тексті, аналізувати його особливості;

– рецензувати діалоги товаришів;

– оцінювати власну діяльність і діяльність кожного члена всієї групи.

       Тип уроку: розвиток зв'язного мовлення.

Методи і прийоми: бесіда, спостереження учнів над мовою, технології «Обмін побажаннями», «Незакінчене речення», «Мікрофон», робота в малих групах, інтелект-парах, захист проектів.

Обладнання: роздавальний матеріал (цілі та план уроку, текст новели Лідії Рибенко «Допоки житиму», технологічна картка «Стилістичний розбір тексту», завдання для груп та інтелект-пар, картки самооцінювання), слайди «Сучасне село», аудіозапис «Сонати № 14» Бетховена, ватмани, маркери, мультимедійна дошка, комп'ютер, учнівські проекти, шкільний фотоальбом.

Випереджувальні завдання. Учні за власним вибором об'єднуються у три групи («історики», «дослідники», «краєзнавці»), кожна з яких обирає
тему для дослідження з історії нашого села. Кожна група готує власний проект - малюнки із зображенням села, фотознімки «Село у старовину», «Сучасне село», фотопрезинтацію «Рідне село завжди з нами!

Епіграф: Добре говорити – значить просто добре думати вголос.

                                                                                            Е. Ренан

План уроку

I.                     З'ясування емоційної готовності учнів до уроку. Технологія «Обмін побажаннями».

II.  Мотивація навчальної діяльності.

1.                    Бесіда за планом.

2.                    Оголошення теми, епіграфа уроку. Технологія «Незакінчене речення».

III.      Цілі уроку та планування діяльності.

IV.              Опрацювання навчального матеріалу.

1.                    Робота з текстом.

2.                    Робота в групах. Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації.

3.                    Слухання усних діалогів, їх рецензування.

4.                    Захист індивідуальних завдань інтелект-парами.

5.                    Перегляд слайдів «Сучасне село Косівська Поляна».

Технологія «Мікрофон». «Що зробив(ла) би я для свого села, якби був(ла) сільським головою...».

6.                    Захист проектів «Я і моє село».

V.                 Рефлексія навчальної діяльності.

1.                    Сенкен «Село».

2.                    Узагальнююча бесіда.

VI.              Оцінювання. Заповнення карток само - та взаємооцінки.

VII.           Домашнє завдання.

                               Перебіг уроку

І. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Технологія «Обмін побажаннями». Кожна група придумує сусідній побажання на урок (слова, вірші – можна власні, можна цитувати чужі).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (актуалізація суб'єктного досвіду).

1. Бесіда за планом.

– Я знаю, що ви протягом 11 років побували у багатьох селах району та області, мали змогу милуватися їхніми краєвидами. Майже всі  їх жителі добре знають історію свого села. Тому і  ми вирішили ближче пізнати наше село, усвідомити його місце в історії, відчути нерозривний зв'язок між минулим і сьогоденням, сучасним і майбутнім. А краще вивчити село Косівська Поляна допоможуть старі фотознімки, дослідження з історії.

—                   А чи зможете ви розповісти про наше село  у формі діалогу? Над цим ми сьогодні й попрацюємо практично.

ІІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку.

Технологія «Незакінчене речення»: «Добре говорити –...».

       ІV.Цілі уроку та планування діяльності.

1.                   Учні у групах із запропонованого до теми переліку вибирають цілі, що стосуються цього (практичного) уроку, доповнюють їх власними.

2.                   Учні вивчають план уроку, за бажанням вносять у нього корективи.

      V. Опрацювання навчального матеріалу.

Робота з текстом Л. Рибенко «Допоки житиму».

Учитель на фоні «Сонати № 14» Бетховена читає Новелу.

Лідія Рибенко «Допоки житиму»

Я люблю тебе. Чи є на світі фраза, уживана частіше? І попри свою древність, чи є трепетніша і вибуховіша? Згусток енергії, що пульсує в ній, в мить
свого вивільнення вливається в біополе планети, і на Землі стає на краплину більше добра.

Я люблю тебе. І любила, відколи пам'ятаю себе, відколи розмаїтість життя почала вкраплюватися в мою свідомість яскравими спалахами образів, що в переплетінні своєму створили дивовижне панно дитинства. Чомусь моє перше свідоме сприйняття тебе, зафіксоване пам'яттю на все життя, пов'язане саме з ніччю і з отим мостом, якого давним-давно вже немає. І навіть той, що був збудований на його місці, змінився також. Металеві візерунчасті поручні виглядають аристократичніше, ніж ті, бетонні. Але... ними уже навряд чи хто ризикне пройти на карколомній висоті з кінця в кінець...

Пам'ятаєш? Ми разом з тобою заціпеніли, коли два хлопчиська одночасно скочили на парапет і пішли по перилах над зачудованою рікою.  Твоя
солідарність зі мною в цьому переконанні і допомагала мені забувати невдачі і розчарування, заряджала жадобою до життя, розбурхувала уяву музикою, що линула, здавалось, звідусюди; прообразами майбутніх тріумфів поставали переді мною твої вогні, у примарно-факельному світлі яких тремтіла корона
дощу на моєму волоссі.

Я любила тебе. І зрадила. Зрадила не стільки вчинком, до якого спричинились обставини, скільки помислами. Бо повірила, що ти — лише трамплін до прийдешнього, яке пов'язувала з фата-моргановими спокусами столиці.

І лише там,  на голгофі самотності і ностальгії, я зрозуміла, що втратила. Коли повернулась, була вражена твоєю настороженістю, недовірою, якоюсь незрозумілою зміною. Чи то змінилась я? Так, у твоїй пам'яті я була, але залишила свій сміх там, на чужині, як розплату за зраду... Жебрачкою ходила твоїми вулицями, вимолюючи прощення. Зрозуміла, що отримала його, коли в день народження доньки побачила білий прапор перемир'я і, тримаючи
в руках свій скарб, захмеліла від щастя, я була ще й засліплена снігом, яким — у жовтні — стелився наш шлях.

Мені хороше з тобою. І в чорно-білі дні, коли свинцеві хмари нависають над тобою, зачіплюючись за дахи, і в кольорові, коли сонячні зайчики витанцьовують у твоїх очах-вікнах... Я люблю тебе, моє село!

—                   Хто є автором твору? (Це новела, яку написала письменниця Лідія Рибенко, інженер за фахом і літератор за покликанням.)

—                   Зверніть увагу на художні образи, зображально-виражальні засоби мови, що їх створюють, знайдіть ключові слова, важливі для розуміння тексту відповідно до авторського задуму.

—                   Зробіть стилістичний аналіз тексту.

Технологічна картка.

Стилістичний розбір тексту

1.                   Визначити комунікативні завдання тексту.

2.                   З'ясувати сферу застосування тексту, мовленнєву ситуацію, жанр висловлювання.

3.                   Указати й обґрунтувати форму викладу змісту (монологічна, діалогічна).

4.                   Назвати характерні особливості висловлювання (невимушеність чи офіційність, образність, емоційність та ін.).

5.                   Назвати мовні особливості (лексика, фразеологія, граматика).

6.                   Зробити висновок про належність тексту того чи іншого стилю.

Робота в групах. Створення власних висловлювань.

Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації. Спікери представляють назви груп за робочими матеріалами з теми.

Ситуація 1. Уявіть, що ви зустріли вашого друга по дорозі додому з бібліотеки, де готувалися до підсумкової атестації з історії. Обміняйтесь один з одним інформацією. Використайте формули мовленнєвого етикету.

Група «Історики»

—                   Привіт, Дашо! Щойно згадала тебе. Ти звідки?

—                   Привіт, Світлано! Йду з шкільної бібліотеки. Готувалась до контрольної роботи з історії.

—                   Цікаво! Ми виконували ту ж роботу, але у різних місцях!

—                   Виявляється, що перші згадки про село Косівська Поляна зустрічаються у середині 17  столітті. Про це свідчать записи в книгах Габсбургів.

       –           Достовірне ж свідчення про існування Косівської Поляни маємо під 1800 роком. Це було село втікачів-гуцулів з Косова.

—                   Також я читала, що перші родини, які заселилися були Ворохти (з с. Ворохти), Воронюки (з с.Воронянка), Басараби (з Бесарабії), Дребіти, Микуляки, Андрусяки…

—                   Я знаю про це. А місце, де вони оселилися була теперішня Аршиця.

—                   Дуже цікаво, може підем разом у шкільний музей і ще більше дізнаємось про наше село.

—                   Гаразд, пішли.

Група «Краєзнавці»

–                      Привіт, Іване. Я знаю ти багато знаєш про наше село. Чи не міг би ти мені дещо розповісти?

–                      Так, але що тебе цікавить більше?

–                      Мені кожна інформація буде корисна.

—                   А ти знаєш, що в нашому селі досить високі гори, одні з найвищих у Закарпатті.

—                   Так, найбільшою є гора Лисина. ЇЇ висота до 1400м, Явіря (1200м),

—                   Кобила , Згар (1100м) та ін.

–                    Знаєш, Іване, що найважчими для людей були 1814 роки – кріпосний гніт, голод, хвороби.

–                    А я дізнався, що друга половина ХІХ ст. характеризувалося посиленням національного гніту. Угорська влада проводила політику мадяризації населення. Робилися спроби скасувати слов’янську писемність.

       –          Цікаво! Я обов'язково запам'ятаю! А ще обов’язково піду до шкільного музею, де зібраний великий матеріал про заснування села та добре підготуюсь до контрольної.

—                   Так! А ось і наш автобус під'їхав! Побігли!

.

Ситуація 2. Уявіть, що ви відвідали експозицію «Старовинне село» у краєзнавчому музеї. Попросіть екскурсовода розповісти про найцікавіші експонати й фотографії. Використайте формули мовленнєвого етикету.

Група «Дослідники»

—                   Безмежно вдячні Вам, пані Оксано, за пізнавальну екскурсію. Особливо сподобалась розповідь про історію нашого села.

—                   Так, було справді цікаво! Чи не могли б Ви приділити нам ще кілька хвилин Вашого дорогоцінного часу?

—                   Із задоволенням! А що саме Вам, дівчатка, хотілось би почути?

—                   Нас вразила експозиція «Старовинне село», а особливо — фотознімки.

—                   Так, дивишся — і переносишся у неповторну атмосферу.

—                   Наше село, дівчатка, має скромну, проте багату біографію. А започатковувалося воно з вулиці Аршиця.

—                    Тільки на фотографії ви можете побачити, як виглядало наше село в давнину.

—                   Пані, Оксано, а хто це на портреті?

—                   Це Степан Швед – перший директор школи. Він збудував нашу школу. При школі було створено драматичний гурток, де школярі ставили  п’єсу Марійки Підгірянки « В чужому пір’ї». Ось фотографії цих учасників.

—                   А це наша церква. Хто і коли її збудував?

—                   У березні 1933 році ужгородський інженер Еміліан Ергеші зробив проект, а з дозволу міністерства землеробства 4 жовтня 1935 року  дирекція лісів у Рахові видала розпорядження про закладання фундаменту нової церкви. У 1936 році на свято Вознесіння посвятили бетонну основу.

—                   Дуже цікаво.

—                   Щиро дякуємо, пані Оксано! Не будемо більше
зловживати Вашим часом!

—                   Рада буду бачити Вас знову! До побачення!

—                   До зустрічі!

V. Відеопроект «Відкрий для себе Косівську Поляну»

Знайомство із селом у нашому проекті буде таким, як саме життя: стрімким, бурхливим, метушливим. Воно постане перед нами величним, красивим,
таємничим і буденним водночас.

Так починалась історія нашого села Косівська Поляна (тут воно виникло, як село).

Велично виринає перед нами Петро-Павлівська церква. Яскраві й кольорові вивіски магазинів, кафе, барів запрошують відвідувачів.

Ось і центр села ,Обеліск, який височіє на честь загиблих воїнів Доугої світової війни.

Продовжуємо подорож вулицями нашого села, які
привели нас до рідної школи.

А тут річка села — Кісва, що впадає в Тису. І повертаємось у вечірнє село, яке манить нас своєю загадковістю...(фотографії додаються).

– Яким ви побачили наше село? (Зеленим, гарним, вражаючим, мальовничим…)

–                    Та в нашому селі є чимало проблем, які намагаються вирішити жителі. (Технологія «Мікрофон»)

–     Продовжіть речення «Що зробив(ла) би я для села, якби був(ла) головою сільської ради…».

Завдання для інтелект-пар.

Прочитайте прислів'я та приказки, в яких лаконічно узагальнюються народні погляди на культуру мовлення. Сформулюйте за їх змістом основні правила спілкування.

Таблиця 1

Назва    групи	Прислів'я та приказки	Основні правила спілкування
«Історики»	Ласкаве слово - як день ясний. Погане слово про- ковтни. Що маєш казати - наперед обміркуй.	Завжди під час розмови виявляйте ввічливість. Не вживайте грубих слів. Говори про те, що може зацікавити слухача.
«Дослідники»	Хліб-сіль їж, а правду ріж. Від теплого слова і крига скресне. Треба знати, де що сказати.	Завжди будьте правдивими і щирими. Завжди виказуйте доброзичливе ставлення до співрозмовника. Говоріть про те, що може бути цікавим адресатові мовлення.
«Краєзнавці»	Бережи хліб на обід, а слово на відповідь. Краще недоговорити, аніж переговорити. Умієш говорити - умій слухати.	Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте. Не говоріть багато про себе, не перебивайте співрозмовника. Уважно слухайте інших.

–      Захист індивідуальних завдань

Учитель. «Не шукайте нове, а шукайте вічне» – це слова з Біблії. Вічним стало найважливіше правило, яке понад двадцять століть тому проповідував
Ісус: поводься з іншими так, як бажаєш, щоб вони поводилися з тобою.

У стародавній мудрості проголошується: «Найбільшою перемогою людини є перемога над собою». Саме ця мудрість стане вам у пригоді, коли ви розпочнете духовне змалювання із самим собою, яке сприятиме вашому самовдосконаленню. Ще кожному з вас стануть у пригоді  ці «Правила мовленнєвого етикету». ( таблиця 1.)

               

V. Рефлексія навчальної діяльності.

  Складіть сенкен «Село».

Учнівська творчість.

1.       Село.

2.       Рідне, чарівне.

3.       Дивує, розцвітає, надихає.

4.       Хто цінує своє село, той справжній патріот.

5.       Фортеця.

1.       Село.

2.       Чарівне, мрійливе, рідне.

3.       Надихає, захоплює, манить.

4.       Хто не знає свого села, той не знає своєї історії.

5.       Батьківщина.

1.       Село.

2.       Старовинне, могутнє.

3.       Манить, цікавить, захоплює.

4.       Хто живе, а не існує, є частиною його.

5.       Князівство.

1.       Село.

2.       Велике, красиве.

3.       Цінувати, поважати, оберігати.

4.       Село, ти мій оберіг!

5.       Дім.

1.       Село.

2.       Загадкове, зелене.

3.       Збагачує, захоплює, розцвітає.

4.       Я люблю тебе, рідне село!

5.       Народознавство.

1.       Село.

2.       Безсмертне, святе.

3.       Заспокоює, оберігає, манить.

4.       Ти — дитинства мого пісня.

5.       Кохання.

2.         Бесіда.

—                   Пригадайте цілі уроку. Чи досягли їх?

—                   Найбільший мій успіх — це....

—                   Найбільші труднощі я відчув ....

—                   Я не вмів, а тепер умію....

—                   Чи правильно вчитель організував свою роботу?

VI.              Оцінювання.

Заповнення карток само- та взаємооцінки. (Див. додаток до уроку.)

Кожен учень виставляє оцінку собі та кожному членові своєї групи. Секретарі фіксують протягом уроку відповіді учнів, виступи, репліки. На основі цих записів учитель виставляє оцінки за урок.

Картка оцінювання роботи учня в групі

Дата ___________________________________________

Прізвище, ім'я    Критерії оцінювання  Самооцінка Оцінка членів групи    Оцінка Я, співпрацюючи з іншими, дотримувався (лася) правил спілкування. Я ретельно працював (ла) над завданням. - Я залучав (ла) до співпраці інших.

VII.           Домашнє завдання.

1.                   Написати твір-мініатюру на одну із запропонованих тем:

– «Якби я був сільським головою...»

– «Село майбутнього!»

2.                   Написати лист, у якому розповісти найцікавіше про своє село ровесникам, дітям-українцям, що проживають за кордоном.

3.                   Використовуючи сенкен до слова «село», скласти вірш. На полях домашньої роботи залишити вчителеві кольорові позначки:

—                   червоним кольором — робота вдалася, я задоволений;

—                   зеленим — не все вдалося;

—                   чорним — робота, на мій погляд, невдала.

Додатки до уроку

        2. Коломийки та вірш про рідне село

                  Стоїть гора високая,

                  Гора Веркобила.

                  До неї ся притулила

                  Косівська Польина.

                  Ой Поляна,  Польиночка,

                  Польина зелена.

                  А в Польині буркут добрий

                  Та й вода студена.

                   Ой кувала зозуленька

                   В лузі на калині.

                   Ой як добре нам живеться

                   В Косівській Польині.

                   А Польина гарне село

                   Та й гори зелені

                   А в Польині добре жити

                   Та й люди веселі.

                   Тут, де наша річка Кісва

                   Попід гори в’ється

                   Тут життя пливе щасливо,

                   Доля всім сміється.

                   Поміж гори зелененькі,

                   Береги крутії

                   Несе Кісва співаночки

                   В краї далекії.

                   Польиночко наша мила,

                   Рідна , яснозора,

                   Будеш завтра, будеш краща,

                   Краща, ніж учора.

                Рідне село

Розкажу вам, люди, про своє село:

Косівською Поляною зветься воно.

Їдеш з міста Рахів – в Лузі поверни.

Гірське село Росішку ти обмини.

Уже Банський близько – присілок села,

Поворот, місточок і : «Привіт, Кісва!»

Храм стоїть у центрі – гордість косівлян,

Обеліск близенько – в пам’ять землякам.

Люди всі привітні, в кожен двір зайди,

Хлібом нагодують, подадуть води.

Всі двори чудові, хатини з цеглин,

Та не завжди людм так в селі жили.

Дуже бідували, гнули свої спини,

Та в Бога небесного захисту просили.

Зглянувся Небесний на люд роботящий,

Дав волю, свободу, всім долю і щастя.

«Люблю своє село і ріднії гори!» -

Хочу прокричати на усі простори.

Де б я не бувала, де би не жила,

Завжди знайду стежку до свого села.

                          Ветухова В. П. 2004р.

Уривки з творчих робіт

Село майбутнього

Майбутнє завжди постає перед нами світлим і радісним. Таким я бачу своє село Косівська Поляна, з чистими широкими вулицями, усміхненими людьми. Вірю, що в моєму селі майбутнього не буде злиднів, бездомних людей. А довкола — різнокольорові будинки, привітні мешканці та безтурботні дитячі ігри. Усе осяяне променями добра й тепла. У моєму селі затишно повинна почувати себе кожна людина.

Якби я була головою села ...

Якби мені випала така можливість побути на посаді голови нашого села, то я почала б активну боротьбу проти засмічення вулиць,берегів річки Кісва. Ця проблема потребує негайного вирішення, адже набагато приємніше вийти з дому і пройтись чистими дорогами.                                                                                                                                                                                          Голова сільської  ради— це дуже важка і відповідальна посада, яка вимагає повної віддачі сил та енергії. Така людина повинна любити своє село, робити усе для його блага, а не заради власної вигоди.

Якби мені випала нагода обійняти цю посаду, то працювала б під гаслом: «Жити, щоб творити добро!»

Щоб село жило активним, сповненим енергії та свободи життям, потрібно збільшити різноманітні культурні заходи та підвищити рівень фінансування молодіжних організацій.